вівторок, 17 січня 2012 р.

Перевірки на алкоголь: інструкція захисту від ДАІ

Україна є учасником Міжнародної конвенції про дорожній рух, прийнятої в 1968 році у Відні. Конвенція вимагає, щоб у законодавстві кожної країни-учасниці була чітко зазначена гранично припустима концентрація алкоголю в крові водія, причому в діапазоні від 0 до 0,8 промілле. Наявність такого діапазону пов’язана з тим, що етиловий спирт є в організмі кожної людини.


Навіть у крові «переконаного непитущого» вміст алкоголю може досягати 0,1–0,2 промілле – це так званий ендогенний етанол. Він може служити причиною позбавлення прав практично кожної людини.

З моменту офіційного дозволу «наявності промілле в крові» пройшло досить багато часу. Численні коментарі зводилися лише до одного: припустима доза алкоголю в 0,2 промілле (на 1 л рідини, що втримується в організмі, припадає 0,2 г алкоголю) відповідає кухлю світлого пива, фужеру вина або рюмці горілки. І багато водіїв на цьому попалися, здивовано розглядаючи показання даіш-них алкометрів після вживання «припустимої» дози. Вони забули про те, що процедура і критерії медичного огляду залишилися без змін.

Не змінилися і звички ДАІ: водії напідпитку залишаються найбажанішими «гостями»

Проста логіка підказує, що офіційні промілле в сукупності зі збільшеними штрафами повинні знизити кількість п’яних за кермом. Однак офіційна статистика з логікою не погоджується. Мимоволі виникають питання – чому і як міряють? На перше з них відповідь прийшла через півроку з моменту узаконення припустимої дози алкоголю. Наказ МВС України № 33 від 1.02.2010р. оприлюднив повний список «спеціальних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою визначення стану алкогольного сп’яніння»:

1) газоаналізатор «Alcoquant 6020»;

2) газоаналізатор «Alcotest 6510»;

3) газоаналізатор «Alcotest 6810»;

4) газоаналізатор «Alcotest 7410 Plus com»;

5) обладнання спеціальне «Алконт 01».



Ось тепер можна ґрунтовно відповісти й на друге питання: як міряють, або точніше – як правильно міряти, або ще точніше – як можна міряти? Може, саме тут криються секрети нелогічної статистики?

Огляд, проведений співробітником ДАІ за допомогою таких приладів, має юридичну чинність. Але не у всіх випадках, а лише при дотриманні законної процедури.

Нагадаємо кілька «процесуальних» моментів. Сам факт наявності в інспектора алкометра зовсім не означає, що він має право зупиняти всіх без розбору і перевіряти на вміст алкоголю.

У Постанові Уряду №1103 щодо огляду, який регламентує процедуру, сказано: перевірці підлягають водії, які виявляють демонструють ознаки, встановлені Мінздравом і МВС. Вони зазначені у спільному наказі №400/666 від 9.09.2009 р.: запах алкоголю з рота, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірних покривів особи або поведінка, що не відповідає ситуації.

Причому причини повинні бути зазначені в протоколі, а сам огляд має проводитися тільки в присутності двох свідків. Співробітник міліції свідком бути не може.

Перед початком тесту інспектор зобов’язаний розповісти водієві про процедуру огляду і порядок використання алкометра.

На вимогу водія співробітник ДАІ зобов’язаний надати свідоцтво про держреєстрацію інструкції для експлуатації алкометра. Ось про це ми й поговоримо докладніше, оскільки саме в інструкціях для експлуатації криється відповідь на хвилююче питання – як дихати. Головне, що ви повинні запам’ятати –

обдурити прилад так, щоб він показав меншу концентрацію алкоголю, ніж є насправді, не можна! А от завищити його показання – випадково або навмисно – дуже легко!

Уникнути цього можна, запам’ятавши кілька простих правил.

1. Перед початком процедури тестування попросіть інспектора ДАІ ознайомити вас із інструкцією з експлуатації алкометра. Як мінімум ви повинні з’ясувати припустиму погрішність та особливості забору проби повітря.

2. Як правило, припустима погрішність знаходиться в межах ± 0,05 промілле. Це означає, що «поріг тверезості» можна вважати перевищеним тільки в тому випадку, якщо алкометр зафіксує рівень 0,25 промілле і вищий. Стежте за тим, щоб відомості про «паспортну» погрішність алкометра були занесені до протоколу.

3. Уважно стежте за одиницями вимірів. Нормативні документи дозволяють використання лише однієї з них – промілле (г/л – грам алкоголю на один літр рідини в організмі).

4. В інструкціях до більшості приладів зазначено, що брати пробу повітря не можна відразу після їжі, паління або приймання ліків – усе це може спричинити збільшення показань.

Переступити поріг тверезості можна навіть після ковтка кефіру, якщо він залишився на слизовій оболонці рота. Тому інспектор повинен поцікавитися, чи давно ви їли, вживали ліки або курили. І якщо ви відповідаєте, що зовсім недавно, то інспектор повинен почекати.

5. Із пересторогою ставтеся до ситуації, коли інспектор ДАІ запрошує вас для проведення тесту у свій службовий автомобіль. Узимку він мотивує це тим, що прилад має нижній поріг працездатності – температуру повітря п’ять градусів нижче нуля. Це дійсно так. А влітку він постарається знайти інший привід.

Справа в тому, що всі прилади мають два режими роботи – активний і пасивний. У пасивному режимі алкометр починає всмоктувати навколишнє повітря. Досить у патрульній машині розлити трохи спиртного – і доказова база гарантована.

6. «Сп’янити» прилад можна і при активній пробі – коли водій дихає в алкометр через мундштук. Досить капнути спиртного всередину мундштука – і додаткові півпромілле забезпечені. Причому навіть запакований одноразовий мундштук не можна вважати гарантовано чистим – залити спирт усередину можна за допомогою шприца. Перед тестом кожен алкометр робить контрольний забір повітря, і якщо в ньому виявляються пари спирту, прилад «заблоковується».

Попросіть, щоб при контрольному заборі прилад був поруч із вами і з надягнутим мундштуком.

7. До алкометра може бути підключений друкувальний пристрій. Роздруківка додається до протоколу в якості доказу. Перевірте дату і час на алкометрі перед проведенням тесту. Стежте за тим, щоб протокол вимірів друкувався при вас і в ньому були зазначені той же результат і той же час проби, що висвічується на екрані приладу.

8. Якщо результати тесту вас не влаштовують або ви вважаєте, що вас намагаються показати менш тверезим, ніж ви є, не визнавайте результати перевірки. Таке право вам дається згаданими нормативними документами. Наполягайте на перевірці у нарколога – у цьому є сенс. По-перше, ваша впевненість може відбити в інспектора ДАІ бажання подальшого спілкування: навіщо йому гаяти час? По-друге, медики користуються зовсім іншою методикою перевірки стану водія і, на відміну від інспектора ДАІ, можуть зробити свій висновок: є ознаки вживання алкогольних напоїв, однак у стані алкогольного сп’яніння не перебуває. Адже законодавство карає водіїв не за сам факт уживання алкоголю, а за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. А різниця – велика.

0 коммент.:

Дописати коментар